МЕЛОДІЯ КОХАННЯ.
Живе в душі, в нещасті не щезає,
Чи трепетом живим, чи хвилюванням.
Мов Фенікс, - хоч горить, та не згорає,
Чаруюча мелодія кохання.
З’являється, як пісня незнайома,
Буденщину руйнуючи сум’яттям,
Щоб одізвалась березневим дзвоном
Моя душа на камертони щастя.
То раптом, як весняне повноводдя,
Розлиється! – змітаючи страждання!
Співає серце легко та природно,
Окрилене сюїтою Кохання!
Хай музику не вмію я писати,
Бо в своїй долі не вивчав я ноти,
Та поспішаю словом карбувати
Мелодію кохання для спільноти.
Так сподіваюсь, людям не байдуже
Чим оце серце досі ще палає,
Бо це ж для них, - моїх рідні та друзів,
Мелодію кохання я співаю!
Тож хай вона між нами не змовкає,
Допоки разом ми на ближнім крузі…
Хай нею зустрічають, проводжають
Мої сердечні, мої щирі друзі!
2012-10-29
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500306
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2014
автор: dovgiy