Коли ти спиш із ним
Не кохаючи,
І віддаєшся йому
Не цілуючи,
Серце, яке
У тобі залишається,
Розривається
Щемко
Пульсуючи.
Бо що у тобі
Проростає
Крім пам'яті,
Що вигниває
В тобі крім
Болю,
Чорне каміння
Тягучої
Зав'язі
Глибоким
Корінням
Сині-журбою.
Кожна мука
І кожне страждання,
Сірий попіл
І білий іній,
Прозорі привиди
Твого кохання,
Тихе суцвіття
Блакитних лілій.
Спи із ним,
Дівчинко,
Спи у муках,
Перебирай
Дерев'яним
Намистом,
Зелені очі,
Холодні руки,
Спочатку одне
Потім
Інше
Місто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500221
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин