Я - у човні. З останніх сил
Гребу, пливу крізь зими, весни,
Та вже скінчивсь парад світил,
Скінчивсь парад світил небесних.
І тисячі вогненних стріл
На шмаття рвуть Земнеє тіло,
Встають померлі із могил
І бовваніють остовпіло.
Це є початок, чи кінець?
Тріумф життя, чи смерті муки?
Мерці без душ і без сердець
У безвість тягнуть чорні руки.
Порядок зникнув, щезнув лад,
Це - кара за гріхи, від Бога.
Не повернутись більш назад,
Лиш в нікуди веде дорога.
Не полетіть – малий розбіг,
Така коротка злітна смуга,
Більш не рятує оберіг
Мене від смертного недуга.
Я - у човні. З останніх сил
Гребу крізь літо, осінь, весни.
Сумний мій янгол - він без крил,
Гріховне тіло не воскресне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500218
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.05.2014
автор: Івашина В.І. 2