Небо приносить в сніданок морю
Шматочок сонця жовтого кольору.
І морю від цього стає тепло.
Тому воно шкіру, неначе светром,
Обіймає…
А я
Кохаю тебе.
Тальком по шкірі, шалено ніжно,
Розсипом лоскоту пісок, поспішно,
Стелиться нам під ноги.
Тут. В цьому місці
Сходяться наші дороги.
Хвилі лагідно б ються об берег
І відкривають душевні двері,
Хоча ти завжди тримав ключі...
Не відчинив.
Мільярди причин...
Небо бере море в обійми
І зашарівшись, неначе дитина,
Сонце сідає нам прямо на голови.
Небо дарує морю всі зорі і пригортає,
А я
Кохаю тебе...
Чи так багато для щастя треба?
Просто, щоб ти був моїм небом,
І якщо так вже складеться в долі,
Я буду вічно для тебе морем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499862
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Sandra CurlyWurly