Я пішла, а ти вслід: "Феміністка!".
Ну пробач, що така я вже люта!
Хтось казав, що в душі я залізна,
А хтось інший, що я - тормознута...
Я раніше була трішки інша,
І купалась у вихорі казки.
Лиш тепер у бою сміливіша.
Бідолашний, злякався поразки?
Вголос :"сонечко". Подумки - "Відьма!"
І під ліжком ховаєш кадило.
Ви ж самі, мужики, на ці мітли
Нас, жінок, ще колись посадили!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499837
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Влада Грушицька