Я знав, що вона повернеться –
Вона залишала речі:
Конспекти із біохімії,
Зубну щітку,
Чорну білизну.
І кожен наступний ранок,
І попередній вечір,
Я вивчав її тіло,
Поступово зверху донизу.
Вона ніколи не поспішала –
У неї завжди був час:
Білети,
Вокзали, квитки,
Місячні, проїзні.
Усе, що вона забувала:
Синій на кухні газ,
І повертатись у вихідні.
Юність допивається в
Двадцять три:
Посмуговані тести-зебри,
Ще одне серце, яке дійсно
Живе у тобі.
Січнева холодна темінь
Проводить через тебе дроти,
І ти боячись, розчиняєшся
В цій темноті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499800
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин