Хоч в огонь – я не боюся,
Сильний дух в моєму тілі,
Бо я часто так пасуся
На природі, на привіллі.
Не страшні тортури – муки,
Бог щадить свого раба,
Мої друзі – степ та луки,
А сестра моя – верба.
Гідність я узяв у клена,
Думу думав в яворах,
А любов моя пісенна
У калини на губах.
Ще не висохли джерела,
Б’є із них вода жива.
Де ти, молодість весела?
Де ви, радості слова?
Де ти, юність величава,
На жагу і пристрасть падка?
Не шукай – даремна справа,
Лише спомин, лише згадка.
Тьохнуть в серці, як проснуся,
Днів минулих миті милі,
І я йду тоді, пасуся
На природі, на привіллі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499624
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.05.2014
автор: Івашина В.І. 2