Я буду де звикла - поруч
і через п*ять десятків літ,
тебе обійму, кохана, власнОруч
підтримаю наший єдиний світ...
Звати тебе "кохана".І крапка
ти не старітимеш,моя краса,
серце триматиме ніжністю бранку
а радість творитиме нові чудеса.
І діти підуть у доросле життя
гарні і мудрі, як ти повсякчас,
ми побудуєм собі укриття
доля небес зачекалась на нас....
Сива коса...я також вже сивий
цілунком п*янким відшукаю уста,
для тебе я теж хоч старий, але милий
хай разом ляжем під важкість хреста...
І щастя у згадках минулих часів
Вдягає посмішку на старчі лиця,
я вкотре вимовлю чого хотів -
любов моя...мов юна птиця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499463
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Турист