Її боявся Марс, укупі із Сатурном,
Із страхом оминає знов Венера.
Вона бере життя трикратним штурмом,
Така собі, озлоблена пантера....
І суть життя напевно вже не в цьому,
Закони джунглів, діють собі нишком....
Але вночі, коли її розбудять,
Пантера перетвориться на кішку.
Звичайну, сіру, з добрими очима,
З зеленим відблиском. І вушка - мов антени.
Та знав би хто - що в неї за плечима?
В тварини з недошитої системи.
Ланцюг обірветься, звихнуться кавалери.
Зі страху втратять мозок одночасно.
В очах її живуть самі химери,
Та перевтілиться - і знов така прекрасна....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499319
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Fallen angel