Чумацький шлях їх вів по сіль,
Воли дорогу знали,
Чумак куняв, волів картав,
Що сіно римигали.
Вперід воли, тягніть вози,
Поки дорога в небі,
Настане день, ані телень,
Тоді й спочити треба.
Отак казали чумаки,
Поблідли зорі в небі.
Стоять вози, не йдуть воли,
Вози вже не впотребі.
Той вічний шлях , чумацький прах,
Лишив дорогу знаків,
Хто йде вперід, сповня завіт,
Поміж густих байраків.
Не той вже Крим, ой скільки зим,
Вплелося в біомасу,
Лиш розклад зір, трима позір,
Чумацького ще часу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499246
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2014
автор: горлиця