Згадався рік щасливий і далекий.
Січневий день ловив в обійми сніг.
Синочка принесли мені лелеки,
Поклавши обережно на поріг.
Радіючи щораз за мить казкову,
Любила сина віддано, без меж.
Йому співала пісню колискову,
Боронячи від шторму і пожеж.
А час летів невпинно далі й далі.
Шкільних років замокнув передзвін.
Фрагменти вальсу з випускного балу
Застигли в лоні пам'ятних світлин.
Згубилась в часі юність незабутня
І райдуга студентського життя.
Піднявши крила вільні і могутні,
Злітає син в доросле майбуття.
– Нехай тебе голубить, тішить доля.
В тонах мажорних музика звучить.
Твої стежки купаються в любові
І барвами сіяє кожна мить.
Й куди б тебе не кликали дороги,
Куди б тебе не звав безмежний світ,
Завжди вертай до рідного порогу,
Де залишив калини білий цвіт.
15.05.2014 Л. А. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2014
автор: laura1