Згадай, як сиві полини
Сховали нас колись у тіні.
Нам знов насниться запах мрій,
Квітує літечко й полин.
Від терпко-п'яного дурману,
Любов'ю вкрило, як туманом.
Ще й досі серце калатає
І ні на мить не забуває.
На скронях наших вже полин,
Сивіє цвітом, наче влітку.
А ти любив. Як ти любив?
Мене ти пестив, наче квітку.
І ми в любові стільки літ
Вдихаєм аромат духмяний,
І знов летить душа в політ,
Ми від кохання досі п'яні.
Бренить непрохана сльоза,
В руках несу з калин намисто.
Осіннім листом закружля,
Моє минуле золотисте.
А прийде літечко, і знов
Полин-трава запахне цвітом.
А в серці квіткою любов
Покличе знову нас у літо.
Зоя Журавка(Іванова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2014
автор: Зоя Журавка