Я не хочу, щоб Харків горів, як Донецьк.
Я не хочу, щоб люди страждали.
Я не хочу почути тужливих пісень,
Що кричать матері над синами.
Я не хочу, щоб плакали сестри й брати.
Я не хочу, щоб діти сиротами стали.
І щоб рідна моя Слобожанська земля
Під кнутами рашистів стогнала.
Я не хочу принизливо гроші просить,
Мовби всі батраками ми стали.
Я б хотіла любові вогонь запалить,
Розірвать ненависні кайдани.
Де ви генії наші? Де нації цвіт?
Як же зрадити рідну дитину?
Мовби неньку свою від біди захистіть.
Не зруйнуйте! Не зрадьте країну.
Зоя Журавка(Іванова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2014
автор: Зоя Журавка