ЗБЕРЕЖУ

Берегтиму  від  погляду  бід
від  всіх  німих  негараздів,
мабуть  що  закрию  й  від
поглядів  хтивих  блазнів...

І  сам  на  хвилину  примружу  очі  -  
сяйво  рогівку  як  жар  обпече,
ти  не  зважаєш  на  темряву  ночі  -  
знову  схилилась  на  моє  плече...

Я  заховаю  тебе  у  обіймах
світло  алмазу  вкраду  для  зірок,
хай  вибухом  сяє  на  вічних  війнах
на  небі  твій  зоряний  крок...

Тебе  не  знайти  підлим  вандалам  -  
стіною  навіки  тебе  захищу,
впиваються  в  спину  кулі  й  кинджали
у  твою  душу  їх  не  пущу....

З  годинника  вирву  секунди  плачу,
лишивши  щасливі  хвилини
притулку  надам,тебе  пригощу,
джемом  смачної  малини...

Слова  недалекі  впімаю  в  польоті,
аби  не  тривожили  ніжний  слух
бажання  згадаю  в  священному  гроті,
щоб  вогник  кохання  горів...не  потух...

І  знову  закрию  стуманені  очі
і  знову  тебе  бережу,
про  чари  потужні...чари  дівочі,
нікому  вже  не  скажу....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498834
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Турист