Дощ шепоче у вікно,
Весняні колискові.
Посварився вітер з морем,
У бурхливій розмові.
Гордо грукає земля,
Ллючи пекельні сльози.
А Антрактиду накривають,
Смертельні лютії морози.
Океан піску бушує,
Стираючи усі сліди.
Грифон у небі літа,
Передвісник біди.
Плямиста смерть блукає,
У джунглях Амазонки.
А у іншому кутку Землі,
Син сідає на санки.
"Сумка" високо стрибає,
Доглядаючи дітей.
А у лісі д'явол гуляє,
Підкорювач ночей.
Океани тихо сплять,
оберігаючи свої таємниці.
А у Америці історію пишуть,
Так звані білолиці.
Сонце трупи обпикає,
Після лютої війни.
Та у перший клас ідуть,
Наші дочки та сини.
А десь на клаптику Землі,
Хлопець в любові пізнається.
Тій дівчині його єдиній ,
Від якої серце полум'ям іскриться.
Наша Земля така різна,
Але рідна водночас.
Так бережімо її,
Допоки наш не сплинув час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498531
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2014
автор: 333