Не зчиняйте галас, лемент –
Будуть сльози, буде кров.
У граніт, залізо й цемент
Заточили знов любов.
Неприступні хмурі мури,
Вартові стоять на них.
І стомилися амури
На стежках оцих крутих.
Від Ромео і Джульєтти
Не мінялась драми суть.
Персні, перла та браслети
Перемоги не дадуть.
Зірка перша і остання,
Небо ліпше прикраша.
Мабуть є таки в коханні
Повна таїнства душа.
В царстві вічного бажання
Хтось вже ліг,а хтось руша.
Нерозділене кохання -
Нерозгадана душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2014
автор: Івашина В.І. 2