Можливо - це початок, можливо – це кінець
Ніхто не знає чим все закінчиться.
Мені здається… ні…хай буде йому грець!
Чекаймо, друзі… скоро проясниться.
Нова історія – початок України
На барикади вийшла моя кохана
Із льоду й снігу побудувала стіни.
Душа і серце – відкрита рана.
Пече вогнем і не загоюється рана,
І на морозі вперто козак «мамай» стоїть.
Розквітла у снігах троянда полум’яна
Мов непокори знак премудрості століть.
І хто б що не казав, і хто б що не подумав,
Народу воля є найвища всіх законів.
Тож начувайтеся кайдани хто придумав,
Бо незнищенні ми. Нас сорок шість мільйонів.
Настане волі час, кайдани розпадуться,
Віками гноблена воскресне Україна.
І під звитяги стяг вкраїнці всі зійдуться,
За братом стане брат, бо ми – одна родина.
післяслово
Зима проходить та нЕ протистояння,
Подій історія такою хоче бути.
Добро і зло – сучасних днів змагання,
як образ давній той, звитяжні боєм Крути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498360
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Едельвейс137