Уперше на колінах

Один  лиш  день  з  життя
доба  що  в  пам*яті  зіграє  кольорами,
до  уст  уста  -  і  в  такт  биття
де  погляд  вище  над  словами...

І  із  закритими  очима  бачиш  душу
і  в  погляді  давно  вже  потонув,
лише  в  тобі  я  віднайти  примушу  
свій  світ,  який  в  сутану  загорнув.

І  присмак  губ...Нірвани  дотик,
несмілий  перший  райський  крок
немов  відсинтезований  наркотик,
який  дістали  з  гаснучих  зірок...

і  знов  зомлів...  і  знову  очі
допитливо  шукають  відбиття,
все  згадуєш  слова  пророчі
все  смикаєш  рятуюче  ниття...

Відчув  тепло..нарешті  поруч
і  жар  в  артеріях  вирує  алкоголем,
а  ти  ідеш  від  радості  праворуч
як  той  Амур,  що  вистрілив  пістолем...

Нехай  у  ніг...пробаче  гордість,
нехай  німий  -  пробаче  німота,
забуде  присмак  слова  совість
тож  хай  згниє  проклята  самота...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498269
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Турист