[b]Всі думають, що серце має очі.
Воно так плаче гірко і сумує.
Кривавими краплинами гаптує.
Ті шрами, що їх горе точе.
А серце лиш болить від туги.
Коли рідніші в світі люди.
Із серця волю виривають.
І крила долі відтинають.
А серце лиш кохати хоче.
І як в дитинстві все тріпоче.
Адже не має воно очі.
Від горя кров його дзюркоче.
©Надін Буре[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497358
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Надін Буре