Сьогодні знов приходив в сон
Той, хто живе в моїх думках,
Співали пісню в унісон,
Любов творили у рядках.
Літали в хмарах висоти
І спілкувалися без слів,
Щасливі були я і ти,
Та скоро ночі час злетів.
А наяву самотньо я
Ступаю тихо до верби,
Де ти казав, що я твоя
Й порад питався у води.
І, може, завтра не знайду
Стежину наших сновидінь,
Та крізь бур’ян я все ж пройду,
Щоб бачити хоча би тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2014
автор: Плюта Вікторія