Я можу вертатись до тебе вдруге,
Але кохатиму завжди вперше,
Влітку чуттєвість нагадує струни,
І розсікає повітря шершнем.
І залишає нектар у волоссі,
Повнить жагою міжм'язовий простір,
Усе, що я хочу - тебе назовсім,
Бо назавжди́ я хотів тебе досі.
Смійся, кохана не моїм коханням,
Смійся, щаслива у інших обіймах.
Справжня любов - переважно остання,
Тиха, покірна, бентежна, осіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497045
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин