Світанок із запахом сонця,
зі смаком живого колосся
доводить щоранку, щоразу-
життя, все ж таки, нам
вдалося!
Ми маємо маму і тата,
хатину квітчасту, барвисту,
ялинку в кімнаті на свято,
підтримку братів і сестричок.
Нам є кому мило всміхатись,
з ким їздити влітку на річку.
Нам є з ким дружити, кохатись,
сваритись, миритися вічно.
Нас вдома чекають родина,
улюблений кіт, вірний песик,
на гарнім столі скатертина,
смачний теплий чай, як і вечір.
Ми радо стрічаємо весну,
чекаємо саду цвітіння.
Лякає нас щось уперше,
а потім стає таким звичним...
У нас є улюблені фільми,
пісні і книжки, і газети...
Ми губимо часто мобільні,
купуємо велосипеди...
І там за спиною дорога,
що вкрилась густою травою,
нам каже про те, що вже
точно
ми вміємо жити з тобою!
Ми так бережем те, що маєм,
а втратим, то плачемо гірко.
Пливемо, біжимо, літаєм,
і пробуємо щось вновинку.
Ми вміємо жити, ми знаєм,
що ранок зі смаком колосся,
щоразу, щодень запевняє-
життя, все ж таки, нам
вдалося!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497004
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2014
автор: Поправка Юлія