Знов церковні дзвони б'ють тривожний сполох,
Ховає країна загиблих дітей,
Заплакана мати стоїть край дороги,
І скорботні сльози капають з очей.
Усім, хто загинув від лихої зброї,
Тим героям слава і низький уклін,
Та вони не згасять материнське горе,
З могили не встане її милий син.
Кров тече рікою по моїй країні,
І дощами смутку вмиється земля,
Дід Дніпро ридає за тим, хто загинув,
Траурно вдягнувся український стяг.
До небес промовлю молитовне слово.
Возвелись угору церковні хрести,
Я благаю, Боже, твоєю любов'ю
Під свом покровом світлим захисти.
Господи, прости нас за загиблі душі,
Господи, прости нас за пролиту кров,
Боже Всемогутній, я благаю дуже,
Воскреси розп'яту нашу землю знов.
Не забудуть люди імена героїв,
Бо не зможе серце стерти біль тривог,
Ще нам, українці, посміхнеться доля,
Україну нашу порятує Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496769
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Юлія Л