Дивлюсь навкруг, очам не вірю,
Що це не казка і не сон.
Це лиш бузок травневий квітне
І манить в світ своїх казок.
Ворожить запахом кохання
І кличе нас у ті світи,
Де ми зустрілись. Те цвітіння
Вселилось в душі, назавжди.
І кожен рік дурманить цвітом,
Немов якесь п;янке вино.
Знов кличе нас у тепле літо,
Де стрілись ми колись давно.
________________________
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2014
автор: Зоя Журавка