З надією залишитись живою
Пливла я крізь туман,
Забутою рікою
Вдивлялась вдаль
А там, немов безодня
І крики душ
А їх там мабуть, сотня
Так холодно і страшно,
Ще не було
І скільки я пливу тут
Вже забула
Життям і волею
Тут вже давно не чути
Цього мені ніколи не забути
Я виживу, я впевнена, я знаю!
Душею це, і тілом відчуваю
Додому повернусь
Любою я ціною
Мої батьки побачать
Мене іще живою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496528
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: В.О Кароока