Тиране ,чуєш,ти не смій.
Мій край нівечить "сапогами".
Козацький рід іде у бій.
І Боже слово завжди з нами.
Давно лиш яд штурмує твої вени.
Кругом ти сієш розбрат і війну.
Тремти проклятий, ти розбудив вулкани.
Твоє безумство має теж ціну.
А ми під світлим небом будем жити.
Брехні і чварам злим наперекір.
Пшеничний лан миром кропити.
Без крові, бурі і зневір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496494
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)