Отруєна вода в Донецьку,
Літають кулі навкруги.
Оце вам казка, правди й честі,
Як люблять нас усіх брати.
Дивіться всі, хто продавали
Свій рідний край за копійки.
Провина ваша - вам і кара,
Бо це вже правда - не казки.
Бо це вже смерть, яка кружляє,
І вибір в неї буде свій.
Поляжуть ті, хто продавали,
Й невинні: діти та батьки.
Невже ж ви, люди, подуріли?
Немовби всі ви озвіріли.
О Боже! Боже! Як нам бути?
Допоможи нам це збагнути.
Допоможи відкрити в серці
Любов. І не згубити честі.
І просим кари в тебе, Боже
Для тих, хто кулеметом косить.
Хто топче землю рідну нашу,
І для продажніх, хоч і наших.
Бо їм ніколи не пробачать
Всі ті, що найрідніших втратять.
За все, що робиться в країні,
Вам все життя нести провину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2014
автор: Зоя Журавка