З народу вийшов,
Служив народу,
Писав про нього ,
Думки тулив.
Крізь морок, тишу
Сотав свободу,
Словами сплячі
Уми будив.
Обух іржавий
Велів сталити,
В три шия гнати
Усіх врагів,
Й до краю сонце
Ясне пустити,
Щоб квітла мати
Між донь, синів.
Отож сповнімо
Тараса волю,
Єднаймось, браття,
у боротьтбі.
Настало время!
Змінімо долю!
На вила кривду -
І в світлі дні!
Тарас Шевченко –
У душу стукіт.
Учімось в нього
Своє любить.
Перо і пензлик
Берімо в руки,
Горнімо в пам'ять
Усяку мить.
Вірш подавала цей, але добавила в ньому ще один куплет - третій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495917
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.04.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)