Я піду у зорепади…


Ніч  пасе  зірок  отару  -
Світу  випаси  круті.
Заганяє  місяць  хмару
В    сяйва  сіті  золоті.

Божеволіють  цикади
В  росних  травах  запашних.
Ці  серпневі  зорепади!
Я  співатиму  про  них.

Закохаюсь  в  ніч--  циганку,
В  тайні  чари  ворожби,
І  не  спатиму  до  ранку,
Що  зі  мною  не  роби.

Втрачу  розум  від  принади,
Що  дарує  літня  ніч.
Я  піду  у  зорепади,
У  майбутній  плин  сторіч.

Буде  важко,  буде  слизько,
Шлях  тернистий—весь  в  загравах,
Тільки  б  світу  пасовиська
Мій  нащадок  бачив  в  травах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495749
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: Івашина В.І. 2