Застиглі наміри, надії, сподівання.
Весна на осінь, в листопа́д, перевдяглась.
Під ребра - кулі із новин, новин останніх,
І геть пришиблений мундирний пустопляс.
Ніхто не хоче помирать за територію,
Ніхто не хоче помирати взагалі.
І людству конче потребуться теорії,
Як зберегти свій ореал без трун й золи.
Таке стрічали хижаки за тищоліття,
Таке стрічалось і у знищенних людей.
Одна земля на всіх на земляному світі.
І кожен силиться поліпшити своє.
28.04.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495646
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: Юхниця Євген