Легше жити у нашому світі байдужому...
Насміхатись з усього й стискати плечима.
Не дивитись у очі знедоленому перехожому,
Щоб була від людей перепона незрима.
Легше думати тільки про себе і власні проблеми.
Щоби слухали люди тебе, а не ти їх.
Втомлюють мозок іншого скарги й дилеми
Дзвінкіше звучить не засмучений плач, а сміх.
Легше дивитись комедії, не вечірні новини.
І думати просто: " Я і так нічого не змінЮ".
І на біди чужі зазирати з малої шпарини,
Легше дим розганяти, ніж бути у центрі вогню.
Легше жити неначе душевно-незрячому...
Тільки це не життя, а лишень існування.
Бо не місце байдужості в серці гарячому.
Бо байдужість штовхає наш світ у рів руйнування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495523
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Богданочка