ПОВІР

Тільки  б  бути  з  тобою,  більш  нічого  не  хочу.
Пригорнути  до  серця,  розвіяти  сум.
Цілувати  твої  теплі,  лагідні  очі,
Бути  власником  мрій  і  палких  твоїх  дум.

Ну,  нащо  мені  ВУЗи,  для  чого  ті  муки,
Всі  великі  майбутні  дороги  путі,
Як  не  візьмеш  навік  моє  серце  у  руки,
Щоб  сіяло  зорею  в  твоєму  житті.

Я  для  тебе  розкинусь  простором  безкраїм,
Щоб  була  в  нім,  як  ластівка,  вільна  в  льоту.
Чарівною  струною  тобі  я  заграю,
Стану  тінню  у  спеку,  притулком    в  сльоту.

Простелюся  в  дорозі  м”якою  травою,
Синім  небом,  щоб  завжди  твій  милувать  зір.
Сипнусь  в  ноги  тобі  діамантом-росою.
Тож  візьми  моє  серце,  в  кохання  повір!
                                                                                                     1968

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495310
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Юрій Прозрівший