Хочу поїхати, байдуже куди, просто їхати з тобою в одній автівці,
Минати нічні міста, ніби комашники, де люди не помічаючи одне одного
заблукали в рутині.
Просто їхати в авто, мчати по автостраді і пити заварну каву з заправки,
заправлятися фастфудами і періодично харчуватися в ресторанах,
курити одну цигарку на двох, коли ти на моїх колінах.
В такі моменти, на мій погляд, ти найбільш беззахисна і бажана.
Кохатися з тобою вдень і вночі, кидатися пластівцями чи будь якою їжею,
Дуріти ніби нам по вісімнадцять,
Читати свіжі газети куплені в придорожньому магазині.
Купатися голими, слухати улюблену музику,
бігати босими по росі і знову кохатися.
Спати вдень на затишному березі річки,
на прогрітій землі, на зеленій траві в травні,
коли сонце особливо особливе і не обпікає променями ультрафіолету.
Ти тільки дай мені крила і наснаги,
Дозволь скинути тягар з плечей і сяяти,
Сяяти так, ніби я наднова зірка,
І я ще нічого не знаю й не бачив,
У цьому всесвіті …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494590
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Віктор Непомнящий