* * * (Подейкують, що іноді в лісах)

Подейкують,  що  іноді  в  лісах
З’являється  істота  чудернацька.
З’являється  нізвідки  і  зненацька.
У  жилах  їжачись  містичний  жах,
Як  десь  майне  такий  людино  звір,
Чи,  може,  навпаки  –  звіролюдина  –  
Кошлатий  велет  з  дикої  родини,
Сучасності  гнучкій  наперекір.
І  хто  він?
Загадковий  дух  лісів?
Химера  на  подобу  вовкулаки?
Не  чули,  щоб  ричав  або  ж  балакав.
Та,  певне,  взагалі  не  знає  слів.
Не  заженеш  такого  у  куток,
Бо  раптом  зникне,
Між  дерев  розтане.
Ні  куля  не  бере,  ані  капкани.
І  схованки  не  вивідав  ніхто.
Він,  може,  не  тутешній?
Сам  не  свій?
Натрапив  хід  в  реальність  невідому.
На  нас  погляне
І  спішить  додому  –  
У,  певно,  кращий  –  
Паралельний  світ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494346
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Ніна Багата