Жінко, ти у подобі своїй схожа на янгола,
З свідомою нестабільною логікою,
Ти стала для мене на диво вагомою,
І важливіша за Бога й Диявола.
Жінко, скажи ж мені де я об камінь спіткнувся,
Де я звернув не там, аби з тобою зустрітися,
Де я згрішив, аби ти ночами довгими снилася,
Й як до життя мені знову свого, повернутися !?
У ногах в тебе зломлені долі валяюся,
З вуст твоїх звуки блаженству подібні,
Я заплачу всім що маю, як хочеш й кістками срібнимм,
Аби змогти, у безодні твоїй потонути …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494122
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Віктор Непомнящий