[b]Не знаю що Творцю сказати?
За що карав, які гріхи?
Що наші діти вділи лати.
А мати гіркі сльози льє.
Де я спіткнула не збагну я?
Чому за гріх мій в небуття?
Забрав ти сина в земля сіру.
Забрав ти долю в забуття.
Ми мов раби жили на світі.
Дітей навчивши вільно жить.
Ось наший гріх, на нашім житі.
Зростили ми любов землі.
Вони за волю будуть битись.
І проженуть весь панський двір.
Але за волю всім платити...
Нетреба! Лиш землі святій.
©Надін Буре[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494115
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Надін Буре