Час, котрий нам віддано
Власником
Усіх просторів
Я використаю
Із повнотою
Радощів
Жоден птах,
Жодне колесо
Свободи
Не загине
У твоїх руках,
Я переконаний
У цьому
Тільки йди за мною,
Поруч мене,
І ніякі темні
Ріки
Не потоплять
Нас,
І ніякі чорні скрині
не одкриють
інший гірший шлях
тільки течії любові,
хай
вони знесуть
фундамент страху,
тільки їм, лиш варто
підкорятись,
розриваючи
шаблонність
втрат
сонячні машини
літніх заспокоєнь,
я готуюсь
знову відчути,
та принести
тобі ясність,
щоб відкривши
очі,
ти почула
стукіт мого
серця
й теплість всіх наступних
поцілунків
і нехай пульсує вітер,
і нехай пульсують гори,
хай трощаться клітки
й знищуються темні коридори,
адже це мало відбутись
й мало подовжити відчуття
знищеності суму
десь маленькі листопади
сплять,
хай вони не прокидаються ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494063
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2014
автор: Immortal