Мов зерна, розсіялись світом, розсіяні:
Що ковтали з Дніпра освячену воду –
Лиш залишки пам'яті, лиш ознаки роду,
Ідеали, свободи омріяні – проміняні.
Колись сталось так – розсіялись світом:
В пошуках щастя, від навали втекли,
Та діти їх розсіяні все ж йому присягли –
Тому злу і стали його заповітом…
21 квітня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494006
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: Andrew Pushcha