___

Хтось  підіймає  
руки  з  очей
Світ  відцвітає  
Губиться  день
Де  колись  пишна  
в’яне  трава
Пахне  зотлінням  
віра  в  дива
Приспана  липа
Тоне  в  пітьмі
Лиш  соковиті  
Зорі  на  дні
Десь  у  калюжах  —
Сріблом  блищать
Пізно  вже,  діти
Жито  збирать.
Та  достигають    
Сонячні  сни
Досить  їх  спати
Аж  до  весни

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494002
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: NNNP