Моє серце -амулет на твоїх грудях,
Роздерте,пошматоване ущент...
І люди навряд чи тебе осудять,
І не пропишуть тобі"Корвалмент":
Бо пам*ять людська- чиста дошка,
Сьогодні стер,а завтра написав...
До болю швидко забудеться ложка,
Якою ще вчора тебе годував!
Бо я віддав тобі усе що міг,
А більшого я просто не міг дати...
Я старий і підступний поріг,
Об який полюбляєш ти ноги збивати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493958
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: Той,що воює з вітряками