ви пробачте, мене, колишні!
ви так швидко мене втрачали
цілуватись не навчена, вишні
керували моїм причалом
ви, пробачте, любити не вміла
ноги звісивши, колихала
ну, не вийшло у мене, не вийшло
моїх нервів на вас не хватало
бо у мізках гуляв моїх вітер
взимку влітку шукала причину
відвернутися тихо і в стелі
сверлити очами Тичину
ви, пробачте, мені, ви хороші
тільки світла для мене замало
я не лізла в кишені і гроші
у нутрі вашім я рахувала
з математикой були проблеми
у кафешці навпроти школи
їла тістечка теплий був зошит
я вірші в нім дитячі складала
ви, пробачте, не йокає серце
коли інша тримає за руку
не жахайтесь, коли я навпроти
ви щасливі, бо вашу ж я муку
в подорожнім маленькім клатчі
я не хтіла, я просто втрачала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493686
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: Ольга Ратинська