А весна давно вже грає
на губній гармонії,
в саду вишні розквітають
цвітом абрикоси.
І всі люди оживають-
куртки, рукавички
на ходу швидко знімають,
дочекались світла!
Я частіше посміхаюсь
квіткою нарциса,
всіх із запалом стрічаю
майористим свистом!
Мої ноги мене носять
швидше за ракети-
скоро літо заколосить
у свої тенета!
Я радію тим дорогам,
що ведуть до тебе,
попри всі перестороги,
розкручу планету!
Гей, в обійми йди скоріше,
друже мій скажений!
Я тобі збудую вежі,
ти мені-веселку!
Не сумуй, не вішай носа,
я ж з тобою поруч!
Не найкраща, та хороша
дружба нам у поміч!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493416
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Поправка Юлія