Знавіснілі ворони

Позліталися  ворони:
«Кар-р-р!»--  з  землі  до  самих  хмар.
І  ніхто  їх  не  прогонить  -
Свято  в  них,  у  них  базар.

Що  купити  і  продати
На  цім  торжищі  ворон?
Обдурити,  більш  урвати  -
Діє  тут  один  закон.

Знавіснілі  далі  сміло
Творять  свій    страшний  бедлам,
І  здається,  ніби  діла
Вже  й  нема  до  того  нам.

Наша  мрія,  наша  віра
Нагло  кинуті  на  брук.
Чи  існує  в  світі  міра,
Міра  сліз  людських  і  мук?

Вже  дозріло  й  перезріло,
Мов  полин,  гірке  вино,
Воно    може  б  не  боліло,
Коли  б  вчора—не  давно.

Воно    може  б  не  боліло,
Коли  б  лиш  не  за  живе:
Не  чуже,  це--  наше  діло,
Наше  тіло  ворон  рве.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493414
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Івашина В.І. 2