Весняний білий цвіт
Впав на мамині коси,
Пролетіли літа,
Пролетіли літа…
Та й до нині душа
У минуле відносить,
Як буяє весна
І на серці весна…
Не сивійте, матусю,
Бо весна знов на дворі,
Закружляє із Вами
Ще не раз у танку,
Білий колір волосся,
Це дарунок від долі,
Що нагадує пору
Весняну і п’янку…
Щоб Вам доля всміхалась,
А сади білим цвітом,
Полонили Вам серце
І, щоб несли красу,
Я прошу Вас, матусю,
До ста років дожити
І у радості завжди
Зустрічати весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493326
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Віталій Назарук