Я виплакала всю Любов у слово
Згубила крихти правди десь у зраді.
Основа днів - минулого утома,
Тепер не знаю як же жити далі.
Я виплакала всю Любов у пісню,
Де в кожнім звуці невагоме щастя.
Чи зрозумієш ці благання вищі,
Чи заблукає сонце в літнім вальсі?
Я виплакала всю Любов у муку,
Пекла душа нестерпним болем.
Самотня й одинока на розпутті,
"Чому це я?" - запитувала в долі.
Я виплакала всю Любов в спокуту,
Шукала у помилках свою кару.
Не знала, що не буде вже розлуки,
Бо зустрічам зосталося так мало..
Я виплакала всю Любов у сповідь,
Якою була гіркою омана.
Ішли години за спиною болем,
Любов була - вона не озивалась.
Я виплакала всю себе.. та досить,
Любов моя немов примара ница.
Я плакала хвилинами Любові,
Але вона зосталася - бо вічна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2014
автор: Dreaming of You