ЛИШЕ ОДНІЙ

Немає  місця  зовсім  справам
бо  ти  ввірвалася  у  простір  дум,
наклала  шви  минулим  ранам
що  в  серці  викликали  сум…

Хоч  поглядом  тебе  манив  щосили
а  доторком  мурашки  запускав,
бо  відчуття  мої  відчули  крила
здається  вже  знайшов  кого  шукав…

Та  ти  далеко…гірко…тяжко,
лиш  словом  повертаєш  до  життя
і  як  не  буде  зараз  важко,
я  віднайду  стривожене  биття…

У  сподіваннях  проростає  віра
у  спогадах  живе  надія,
якщо  вже  впала  туга  сіра
то  ти  прийдеш…Блаженна  мрія.

Таке  неначе  вперше  сколихнуло
всі  почуття,  що  потайки  вбивав,
аби  ж  мене  фортуна  раз  почула
і  фарт  кохання  більше  не  минав…

В  обіймах  міцно  стиснув  тіло
побачив  очі  і  відчув  тепло,
прошепотів  на  вушко  сміло  -  
«моє  Життя,  де  ж  ти  було»?...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492793
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: Турист