Світло що йде від серця

Бути  для  тебе  рідною,
скоринкою  мереживного  неба…
Поривчастою  емоцією,
дегустатором  всього  тебе
Поринати  потоком  свідомості
   залишаючи  позаду  все  бо,  
Найцінніше  що  може  бути,
любити  тебе  попри  самого  себе.
Прокидатися  що  ранку    
від  чергової  порції  теплих  дотиків,
Дякувати  Богу  за  приємні  мурашки,  
що  пробігають  по  тілу,
Бути  просто  щасливим  від  того
 що  ти  є,  і  від  метеликів,
Що  пронесли
 любов    -  крізь  призму  життя  світлу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492713
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.04.2014
автор: Олеся Шевчук