Зламала троянду
Рожеву й бліду,
В казковім вишневім,
Зеленім саду.
Зустріла милого
Я в тому саду,
Навіки розбила
Серденько йому.
А цвіт був чудовий,
П'янкий аромат,
Розлився повсюди
Й дурманить мій сад.
Це був мій казковий
Чудовий роман.
Це ж був не обман,
То був мій Роман.
Меліса та м'ята,
Духмяні такі,
Троянди звабливі,
Рожеві й п'янкі.
Посиплю стежину
Пелюстками руж,
Своєму милому
Я низько вклонюсь.
Вклонюсь за кохання,
За вірність й тепло.
Вклонюсь я за щирість
Та мудрість його.
Козаче, коханий,
Ти доля моя.
Омріяне щастя,
Любове моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492580
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ)