Нема України. Чи й буде?
Розтоптано вольності дух
О східний український люде,
Невже ти навіки оглух?
Невже назавжди осліпили
Братерства блудливі слова?
Розрито священні могили,
Забуто звитяжні дива.
Чому тільки хлібом єдиним
Живеш ти у ситій імлі?
Відрікся від мови, родини,
Став пасинком рідній землі,
Невже тая рабська кормига
Припала тобі до душі,
Що слізно у „брата”-бариги
І нині канючиш гроші?
Та ж ти з трударів споконвічних,
Із гордих і вольних країв.
Невже свою сутність не злічиш,
Щоб стати собою зумів?
Народ, славний східний народе,
Скинь пута облуди з сердець!
Не буде свободи і згоди,
Як рабський вінчає вінець
1994
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492334
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Юрій Прозрівший