Їх краще б не співати
Сумні мої пісні,
Босоніж крокувати
Їм завжди по стерні.
Загублена порада,
Прокляття звідусіль.
Журбою листопада –
У сніжну заметіль.
Із срібла та кришталю--
Пустий палац душі,
Повінчаний з печаллю,
Несе поет вірші:
Ногою -- у провалля,
Прониже тіло струм.
Збирайте причандалля --
Вас поведуть на глум.
Вас поведуть на шворці,
Як водять тих хортів.
Вам-- місце на гальорці,
Вам --доля батраків.
Моліться на розп’яття,
Взивайте до Христа!
Ах сестри, і ви, браття,
Сторіччя відліта.
Чому ж ми на узбіччі
В багнюці стоїмо?
Нам диха холод в вічі,
І ми-- не живемо.
Нас гноблять і ламають
На протязі віків,
Чужі й свої тримають
На шворці, мов хортів.
1999
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491959
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Івашина В.І. 2